Мотивація - це важливо!

Що це таке? [caption id="attachment_1407" align="alignright" width="300"] Мотивація[/caption] Мотивація - від лат. «movere» - «рухати», тобто це те, що рухає людиною, штовхає її завзято й наполегливо до своєї мети. Цілі можуть бути різними, але ми точно впевнені в тому, що мотивована людина легко досягає творчих, інтелектуальних і спортивних перемог. Як працює природа? У нас з народження запрограмована мотивація до навчання. Маленька дитина прагне все дізнатися, всьому навчитися. Школяр прагне знань і, якщо він розуміє для себе складність завдання, але не знає, чи зможе він це зробити, то впоравшись з цим, він отримає найвище задоволення. Адже отримані знання й оволодіння новим умінням, стимулює викид гормонів щастя. А якщо ж очікуваної винагороди або заохочення немає, то й стимул вчитися пропадає. Буває навпаки - передозування успіхом тягне за собою звикання й втрату мотивації вчитися. Навіщо це потрібно? Ви помічали, як радіє й пишається собою дитина, яка перший раз збудувала башту або намалювала малюнок? А на четвертий раз? А на десятий? Ось це і є мотивація до навчання з точки зору науки. І формують її Батьки ще в дитинстві, стимулюючи осягати все нове й цікаве. І чим більшого навчиться дитина (за бажанням), тим більше вона буде прагнути до нового у дорослому житті. А що психологія? Підсумок у формуванні мотивації вчитися - це успішність дитини. Буває, що ДЗ дитина робити не хоче, тягне час, коли сидить за уроками, ви втрачаєте терпіння, сваритеся. Як наслідок - втрата дитиною задоволення від навчання. Ми вже давно зрозуміли, що шкільна успішність - не показник інтелектуального й розумового розвитку, це більше сукупність навичок, знань і бажання вчитися. А відсутність мотивації до навчання веде до неуспішності, відставання та інтелектуальної пасивності. А звідси й відхилення в поведінці. А на сьогодні зменшеною мотивацією до навчання або її відсутністю страждають не лише підлітки, а й діти молодшого шкільного віку, навіть дошкільнята. Де криється помилка? І як це вирішити.

1. Психологічна неготовність до навчання.

Батьки думають, що якщо дитина інтелектуально готова вчитися, то вже можна її навантажувати. Але не враховують одне - неготовність дитини підкоряться розпорядку або правилам навчання, нездатність робити не те, що подобається, а те що необхідно робити зараз. Дуже важливо вчити цього дитину, особливо в дошкільному віці. Намагайтеся більше пояснювати, розповідати, наводити аргументи.

2. Рано віддали до школи.

Завжди потрібно враховувати біологічну готовність дитини до школи - зміну зубів (в нормі 2 верхніх і два нижніх передніх), формування руки для письма. Результат помилки - важка адаптація в школі, ненависть до навчання.

3. У 70% випадків втрата мотивації - результат невідвідування дитячого садка. Немає контакту з однолітками, тому дитина не знає, як грати з іншими дітьми, як спілкуватися, дотримуватися правил, рахуватися з бажаннями інших та їхньою думкою.
4. Високе емоційне напруження в сім''ї (неблагополучні сім''ї). Після величезного негативу в сім''ї, у дитини просто не вистачає енергії реагувати на навчання.
5. Відсутність режиму, бездоглядність, відсутність чіткої організації життя. До речі - діти, які ходять на різні додаткові цікаві їм гуртки чи уроки, більше мотивовані вчитися.
6. Порушення правил в сім''ї самими батьками - сьогодні не можна, а завтра це вже можна. Різні вимоги від тата чи мами, які створюють лазівку для зміни поведінки або маніпуляцій.

Чітко організуйте й пропишіть всі правила, вимоги, і самі їх неухильно дотримуйтесь. Будь-які винятки обов''язково промовляйте з дитиною.

7. Завищені вимоги. Часто Батьки або вчителі, не знаючи елементарних вікових критеріїв розвитку, вимагають від дитини більше, ніж вона може зробити.
8. Враховуйте психологічні, фізіологічні й розумові рамки розвитку.
9. Висміювання або грубість, некоректні порівняння або образи дитини, обов''язково приведуть до зниження або повної відсутності мотивації до навчання.
10. Очікування Батьків, що діти зроблять те, що самі вони не зробили або не досягнули!

Це найпоширеніші помилки Батьків, що призводять до відсутності або зниження мотивація до навчання. Але, в будь-якому випадку, коли дитина починає відвідувати будь-яке з навчальних або розвивальних закладів, формувати мотивацію повинні спільно Батьки й Вчитель. Неможливо грати «в одні ворота».

Школа усного рахунку «Соробан» ділиться своїми секретами у формуванні мотивації до навчання у школярів з 5 до 11 років.

- Побудова навчальної програми гармонійно, зручно, з урахуванням вікових особливостей дитини. Тобто, ми не вчимо дитину тому, чого вона фізично або психологічно не може зробити. Звідси й початок навчання від 5 років (початок розвитку уяви, вміння рахувати в межах 10, посидючість дітей і вміння виконувати вимоги вчителя). - Гнучкість програми, її постійне модернізування та удосконалення під учнів. - Впроваджені ускладнювальні генерацію цифрової послідовності механізми, за допомогою яких дитина відточує складні рівні рахунку. Завдання з кожним уроком ускладнюються, що не дає дитині розслабитися, а змушує тримати темп. І при цьому програма індивідуально підстроюється під учня, що дає йому можливість виконувати 80% всіх завдань успішно. - У комп''ютерному тренажері для домашнього закріплення навичок, можна самостійно настроювати рівні й швидкість, що дає можливість Батькам самостійно регулювати навантаження для дитини. А також є автоматичне завантаження ДЗ від тренера. - Розроблено схему заохочення за досягнення у навчанні - зірки, наклейки, магнітики, браслети. Використання в роботі методу «зеленої ручки». - Постійний зв''язок Тренера з Батьками, консультації та підтримка в будь-яких питаннях. -На уроках, за допомогою правильної побудови навчального процесу, вчимо навичкам самоконтролю й самостійній роботі, вмінню працювати в групі, командному духу та емпатії. - Дитина завжди отримує оцінку за виконану роботу. І завжди її сьогоднішні результати порівнюються з її результатами в минулому, і НІКОЛИ - з результатами інших дітей. - І завжди! Завжди ми ставимося до дітей з теплотою, любов''ю, турботою! На уроках завжди панує довірча атмосфера та 100% віра в успіхи дитини. Дорогі батьки! Ваша дитина - це особистість, яка нічого вам не винна, але до пори потребує вашої турботи, любові, підтримки та визнання! Як говориться в одному старому індійському прислів''ї: «Дитина - гість у твоєму будинку - нагодуй, навчи й відпусти.» Так що - Навчайте! Мотивуйте! Любіть!